Свинарство — галузь вигідна

Сьогодні у СТОВ «Україна» налічується півтори тисячі голів свиней. А рік тому ця цифра була у три рази меншою. Як вдалося тваринникам товариства наростити поголів'я, а також про проблеми і перспективи галузі розповідає головний зоотехнік СТОВ «Україна» О.Й.МАРУСИЧ.

— В усі роки свинарству в нашому господарстві приділялася значна увага. І стадо перевищувало 1000 голів. А те, що у 2003 довелося його скоротити до менш як 500, то на це були об'єктивні причини. Пригадуєте, льодова кірка зимою практично знищила озимину. Через це постраждала кормова база. За таких умов і змушені були різко скоротити поголів'я. Та протягом минулого року всю увагу зосередили на відтворенні стада, довівши кількість поросят до більш як півтори тисячі голів. Звичайно, відбулося це не за один день.

Значну увагу приділили племінній справі. «Велика біла» цілком виправдовує себе. Приплід становить 9 - 10 поросят від кожної свиноматки. Збереження молодняку майже стовідсоткове. Щодобові прирости племінного поголів'я становлять 295 грамів .

Працівники свиноферми забезпечують ретельний догляд, умови утримування свиней. У нас у господарстві функціонує п'ять свинарників, з яких два — маточники. Є достатня кормова база.

Щодо прибутків, то свинарство, як тваринництво взагалі, галузь прибуткова. Не мали прибутків лише в позаминулому році. Як я сказала вище, через нестачу кормів змушені були різко зменшувати чисельність голів.

Тепер же реалізація як молодняку, так і дорослих свиней, ведеться планово, в залежності від попиту на ринку, внутрігосподарських потреб і, звичайно, кормових запасів.

В цьому році, наприклад, близько 500 голів молодняку було продано населенню як у господарстві, так і на ринку. Майже сто голів забито для внутрігосподарських потреб, наприклад, для реалізації працівникам СТОВ по значно нижчій ціні, ніж на ринку. Частина розподілена для їдальні товариства. У нас з ранньої весни і до пізньої осені працює в полі до сотні найманих робітників, які протягом усього цього періоду одержують триразове харчування. Осіб 40-50 постійних працівників також харчуються в нашій їдальні. Можна уявити, які витрати понесло б господарство, якби довелося купувати м'ясо ще й для їдальні.

Я вже не кажу про те, що свинарство — ще і якісна органіка для наших полів. Так що відмовлятися від цієї галузі, я вважаю, зовсім не варто.

Що ж до перспектив, то не думаю, що у найближчі роки збільшимо поголів'я. Півтори тисячі — це сьогодні оптимальна кількість, якої вистачає і для реалізації, і для власних потреб, і для відтворення стада. До речі, в минулому році закупили ще 30 голів племінних свиней тієї ж «великої білої» породи. Це для розвитку поголів'я, хоч і самі активно продовжуємо реалізовувати молодняк. Сьогодні потреба в ньому перевищує пропозиції, що дуже вигідно для господарства.

Сподіваємося, що обов'язково будемо з прибутками, і немалими. Принаймні, статус племінно-репродуктивного господарства триматимемо.