Люди одного села

Друга мама

Робота вчителя початкових класів дуже відповідальна. Адже потрібно навчити діток читати, писати, рахувати. Вчителька повинна стати для школяриків другою мамою. Вікторія Миколаївна Могила це розуміє і намагається виконувати свої обов'язки сумлінно.

Вже вісімнадцять років вона працює вчителем-початківцем у місцевій школі. Її уроки завжди цікаві. Адже на них В.М. Могила, крім навчального, використовує і різноманітний додатковий пізнавальний матеріал. Та найбільше діткам подобаються уроки праці, які перетворюються у справжню школу маленьких майстрів та майстринь.

Вікторія Миколаївна веде з дітьми активну позакласну роботу. Організовує екскурсії, різні конкурси, святкові заходи. Діти її люблять, а батьки шанують за любов до дітей. Колеги поважають. Тож недаремно обрали її головою профспілкового комітету школи.

Сумлінна трудівниця

Любов Григорівна Грушевська відома не лише в нашому селі. І в цьому немає нічого дивного. Адже вже 23 роки вона працює секретарем Малобукринської сільської ради. Хоч вже на пенсії, проте роботу не полишає, бо її багаторічний досвід неоціненний.

Любов Григорівна з чуйністю ставиться до односельців, допомагає їм, не шкодуючи ні сил, ні свого вільного часу. При потребі, приходить до літніх та хворих людей, щоб оформити заповіт, видати необхідну довідку, дати консультацію чи пораду. Нерідко доводиться працювати і у вихідні. Особливо влітку, коли в село приїжджають дачники. Сільчани про неї кажуть: "Душевна жінка". І вона дійсно така. Адже саме до неї люди ідуть з своїми радостями та бідами. І вона ніколи не стоїть осторонь.

В житті у Л.Г. Грушевської не лише одна улюблена робота. Вона щаслива мати, яка виростила трьох доньок. Є у неї велика мрія: щоб у селі жило побільше молоді, бо, де молодь, там і майбутнє.

За покликом душі

Вже більше 20-и років сільським фельдшером у Малому Букрині працює Галина Василівна Могила. Приїхала вона сюди за призначенням по закінченню Обухівського медучилища. Молоду лікарку в селі полюбили за особливу чуйність і сердечність, сумлінне ставлення до своїх обов'язків. Так склалася доля, що Малий Букрин став для неї доленосним. Тут вона створила сім'ю, тут у неї народився і виріс син.

Робота фельдшера дуже важка і вимагає всебічних знань, великого терпіння і душевного тепла. Саме ці якості і притаманні Галині Василівні.

Обслуговує Г.В. Могила не лише Малий Букрин, а й навколишні села. Хіба раз її доводилося ходити пішки за шість кілометрів до сусідніх Ромашок. Адже там теж живуть люди, які потребують медичної допомоги. Доводилося їй неодноразово рятувати людські життя.

У Галини Василівни, як і в кожного з нас, є свої труднощі. Але коли працюєш за покликом душі, труднощі долаються легше.

Т. БЕРЕЖНА с. Малий Букрин.