НОВИНИ # 36.3 - 26.12.2016  
Статті номера [ 1 2 3 4 5 ]

До 60-річчя Перемоги. Війна словами очевидців


Незважаючи на те, що в роки Великої Вітчизняної війни я був малою дитиною, в моїй пам'яті все ж таки закарбувалися деякі моменти. Добре пам'ятаю, як ми разом з мамою Галиною Офилівною (1919 р.н.) і сестрою Лідою під час бомбардувань ховалися в погребах, як тремтіли від страху... Наш будинок був в Миронівці по вулиці Тракторній. Це на Новоукраїнці. Зараз вулиця називається Дзерджинською. Коли німці зайшли в Миронівку в 1941-у, вони розселилися по хатах. В нашому будинку теж жили двоє. Одного дня ми з сестричкою гралися надворі. Раптом почули сильний вибух, що пролунав в будинку. Дуже налякалися, почали плакати. Мама потім розповіла нам, що німець розбирав вибухівку. І вона розірвалась у нього в руках. Німець через деякий час помер. Його поховали прямо на нашому подвір'ї. Потім біля огорожі ще з'явилося кілька німецьких могил. Ми навіть боялися виходит и ввечері надвір. А мама вирішила переїхати в село Коритище до своєї рідні. Деякий час ми жили там. А в 1944-у знову повернулися в Миронівку до своєї хати.

Коли німці почали відступати, вони підірвали цукровий завод. Від жахливого вибуху того дня загула земля. І шибки в нашій хаті повилітали. Я злякалася. І разом з братом Олександром заховалася під ліжко. Ми дуже довго сиділи під ним, боялися навіть говорити.

Назавжди запам'яталося те, що під час відступу німці викопували останки своїх солдат, які були захоронені на нашому подвір'ї, і забирали їх з собою.

Хочеться також сказати ще кілька слів про тих двох німців, що жили в нас. Один з них постійно отримував з Німеччини посилки, в яких його дружина надсилала продукти і ласощі. Він роздавав цукерки українським дітям і плакав, усім показував фото своїх трьох дітей. А інший німець був як звірина. Намагався кожного разу зробити нам боляче, кричав і сварився. Ці два німці між собою теж часто сварилися. Мабуть, кожен із них мав свій світогляд, і по-різному ставився до поняття "війна".

з спогадів Олександра Івановича Чайки, 1939 р.н., жителя с. Центрального, та Л.І. Чайки (Сухобрус) 1941 р.н.,
жительки м. Миронівки

<<<< Назад