Heckler-Koch HK SL-8
Домашние „Трюфели“ – рецепт
Рецепт горячего шоколада
Heckler-Koch HK SL-6 SL-7
Самозарядные винтовки и карабины Сайга
Семь человек убиты в Сирии во время пятничных акции протеста
Кудесник кальций: зачем он нужен?
Подростки и секс. Что значит секс для подростков?
11 заповедей о «Крутых парнях»
Выбор тату салона
Раздел: Життя людське
Главная » Життя людське » Навіщо ти мене такою народила….
Навіщо ти мене такою народила….
опубликовано - 23.01.2009г.
просмотров - 745
шрифт -
Яна прийшла до тями, відкрила очі і побачила поруч маму. Та сиділа над дочкою біля лікарняного ліжка, згорблена, якась, навіть, постаріла, мабуть, сиділа досить довго, бо навкруг її великих сірих очей зявилися чорні кола.
Яна прийшла до тями, відкрила очі і побачила поруч маму. Та сиділа над дочкою біля лікарняного ліжка, згорблена, якась, навіть, постаріла, мабуть, сиділа досить довго, бо навкруг її великих сірих очей зявилися чорні кола.
Обличчя Ольги Павлівни враз заіскрилося теплотою і лагідністю. Вона помітила, що донька опритомніла і стривоженим поглядом ніби запитувала: «Чому я тут, що зі мною сталося?..»
— Все добре, донечко, не хвилюйся. Тобі не можна хвилюватися. Господи, спасибі тобі, що ти повернув мою дитину до життя!
…Мати пригадала Яночку першокласницею — великі білі банти, накрохмалена кофтинка і синій сарафан, у руках три гілочки розкішних гладіолусів. Навчання їй давалося легко і з донькою не було ніяких проблем. Мама вважала, що дитину у класі поважають, дочка ніколи не жалілася на погане ставлення до неї.
Яночка ще відвідувала хореографічну студію. Ольга Павлівна гордилася своєю донечкою. Правда, останнім часом та приходила зі школи якась знервована, але мама звертала зміни у характері дівчинки на підлітковий вік. А це сталася така трагедія!…
…До Яни повернулася свідомість. Дочка поглянула на маму і ледь чутно, одними губами прошепотіла:
— Мамочко, навіщо ти мене народила ось такою?.. Я не хочу видужувати і до школи більше не піду, твердим, різким голосом майже прокричала дівчина…
У вухах матері звучав голос дочки: «Навіщо ти мене народила?..»
Що могло таке статися у житті дитини, щоб вона наважилася дорікнути батькам за небажану появу на світ?..
Вони дружили з першого класу — Яна, Наташа і Світлана. Уже у третьому дівчатка разом записалися у хореографічну студію. Наташа не дуже любила працювати, тому невдовзі танці залишила. Дівчатка помічали, з якою заздрістю вона сприймала їхні перемоги у студії.
Учитися дівчина також не хотіла, хоча подруги старалися їй весь час допомагати.
Влітку в катастрофі у Наташі загинув батько. А коли у вересні вона прийшла до школи, н не можна було впізнати. Замкнута, вульгарно одягнена, підфарбована, зовсім не схожа на восьмикласницю.
Яна і Світлана домовилися поговорити з Наташею і, якщо буде потрібна допомога, не відмовлять. Але однокласниця обізвала їх такими слівцями, що дівчатка відійшли від неї подалі. Ще подруги звернули увагу, що Наталка підбурює проти них клас.
Якось осіннього вечора Яна з батьками поверталася від бабусі. Батько розповідав їм щось смішне, а донька з матір’ю дружно і весело сміялися, о другий бік вулиці на зупинці Яна побачила Наташу, яка старалася підвести з лави, з усього було видно, пяну усмішку. Та пручалася, кричала, обзивала дочку (так, це була мати Наташі), але дівчина вперто ставила її на ноги, щоб дотягнути додому.
Побачивши однокласницю, Наташа різко відштовхнула матір і відійшла у тінь. Янині батьки продовжували розмову і, навіть, не помітили того, що відбувалося на зупинці.
В школі Наташа скоса поглядала на подругу, і у погляді проскакували злі вогники. Яна нікому не розповідала про те, що бачила. їй було дуже жаль подругу. Вона підійшла, було, до однокласниці, щоб якось підтримати її, але Наташа у відповідь грубо мовила:
— Спробуй сказати комусь хоч слово, я…
А тут ще на виховній годині класний керівник підлила масла у вогонь, сказавши:
— Одні у нашому класі можуть бути прикладом, а інші своїм навчанням і негативною поведінкою тягнуть клас назад. Ось Яна і Світлана — це взірець нашого класу у всьому, а Наталка уже має три двійки, та і поведінка незадовільна.
— Встань. Наташо, щоб завтра без матері у школі не зявлялася.
Ну ви мене уже дістали… — крикнула дівчина, і кинулася геть із класу. Коли проходила мимо Яни, глянула на неї з ненавистю.
Майже тиждень не зявлялася Наталка у школі. А коли прийшла, стала перешіптуватися з однокласниками. Ті скоса поглядали на Яну. За Наташею, як хвостик, ходила Оксана. Вона ніколи не мала своєї думки, зате з відданістю ловила кожне сказане слово нової подружки і при нагоді штовхала Яну, зло хіхікаючи.
Світлана заспокоювала подругу:
— Не звертай на них уваги. Наташка перебіситься, втихомириться і все стане на свої місця.
Але Яна не могла заспокоїтися. Вона відчувала ніби якусь провину за все, що сталося у житті Наталки.
Світлана захворіла і вже два дні була відсутня у класі. Яні не вистачало подруги, і вона вирішила, що сьогодні обовязково провідає її…
Клас висипав на подвіря школи. Наталка наздогнала Яну і майже по-дружньому кинула:
— Хочу поговорити з тобою. Чекай над річкою.
У визначений час Яна була на домовленому місці. І раптом дівчина почула дивний шум. Коли озирнулася.
побачила, що до неї прямують майже всі учні класу. Попереду крокували Наташа із Оксаною.
«Що вони задумали?» — промайнула думка у Яниній голові. Вона відчула щось недобре, але відступати уже було пізно…
— Ну, що, найрозумніша, побачимо, хто є хто? — штовхнула дівчину в плече Оксана…
Всі, хто прийшли, створили тісне коло, приготували мобілки і викриками викликали дівчат на двобій. У Яни навіть у думці не було битися, але Наташка відсторонила Оксану і впритул підійшла до подруги.
— Ось зараз ми і вияснимо, хто з нас має. викликати повагу. Давай, захищайся! — вона прийняла позу боксера.
Від дівчини несло тютюновим запахом дешевих цигарок.
Натовп заревів, підбадьорюючи і скандуючи:
— Наташко, дай їй!
Яна оглянулася на однокласників: вона провчилася з ними сім років і ніколи не бачила цих перекошених сарказмом біснуватих облич…
Наташка ударила Яну кулаком прямо у груди, від чого у тої перехопило подих, але дівчинка встояла на ногах. Це розізлило Наташку, і вона накинулася на подругу обома руками, наносила удари один за одним. Яна закривалася, але Наталку це не зупиняло. У кожен удар вона вкладала всю злість, яка накопичилася…
І тут вмішалася Оксана вона підставила ногу і перечепившись, Яна упала, головою вдарившись об асфальт. Тепер уже вдвох дівчата гамселили її. Яна скрутилася клубочком, закрила голову і вже нічого не відчувала, лише страшну біль, від якої втратила свідомість…
Майже два місяці пролежала Яна у лікарні. Перед Новим роком батьки забрали доньку додому, її везли у візку. А на вулиці випав білий, як стіни палати, сніг. Він був такий сліпучий, що дівчина закрила очі і ніяк не могла їх відкрити.
Тому вона і не помітила дівочу постать між ялинками, які росли на території лікарні. То була Наталка Вона знала, що Яну мали виписати. Прийшла подивитися, але підійти до однокласниці у неї не вистачило духу. Після побоїща її затримали. Наталці вже було чотирнадцять років, і, згідно закону, вона повинна сама відповідати за свої вчинки. Їй загрожувало позбавлення волі з відбуванням покарання у дитячій колонії.
Але Яна попросила батьків не подавати заяви до суду, і ті задовольнили її прохання.
Мати Наталки пролікувалася від алкогольної залежності і стала більше уваги приділяти дочці.
Янині батьки перевели доньку за її проханням до іншої школи. Дівчина закінчила вісім класів на відмінно, але танцювальну студію відвідувати вже не могла — дуже часто її супроводжували головні болі.
Галина Щербак













