Раздел: Життя людське
Ніч. Гроза
опубликовано - 30.10.2008г.
просмотров - 1454
шрифт -
Лариса прокинулася від звуку води, що стікала в кімнату з відчиненої кватирки. Далекі блискавки освітлювали небо слабкими спалахами, а звуки грому нагадували удари падаючих груш об порожній бак під хатою. Гроза наближалась.
Лариса прокинулася від звуку води, що стікала в кімнату з відчиненої кватирки. Далекі блискавки освітлювали небо слабкими спалахами, а звуки грому нагадували удари падаючих груш об порожній бак під хатою. Гроза наближалась.
Товсті вогняні лінії одна за одною пронизували небо то навскіс, то вертикально до землі. Ларисі здавалось, що блискавки цілять прямо у вікно, а грім басовито регоче над її безпомічністю і страхом перед стихією і минулим.
Тоді була точнісінько така ніч. На третьому поверсі старенької лікарні у палаті не спало вісім жінок. Наполохані лютою грозою, вони метались від ліжок до вікна.
Лариса ж слабо сприймала реальність. Вона то провалювалась у свої видіння, то здригалась від чергового удару грому. Сусідки клали до гарячого лоба мокрий рушник і зітхали: «Бідне дівча…»
Їй хотілося кричати, плакати. Але не було ні сліз, ні голосу. Все, чого так боялася, скінчилося напрочуд швидко. Делікатний лікар, співчутлива увага медсестри…
Та байдуже, мимоволі кинуте санітаркою: «У тебе народився б син» — ударило просто в серце. Вона враз зрозуміла, що накоїла. Але порятунку вже не було. Заціпеніла в ліжку, вдаючи, що дрімає. Чула, що говорять про неї в палаті: «Року заміжжю не побула, а чоловік вмирає. Хай би хоч дитя було, але навіщо воно їй такій молодесенькій? »
Точнісінько Так їй говорила свекруха. Це вона з мамою майже силоміць привели Ларису в лікарню, дізнавшись, що Ігорю залишилось жити недовго.
Правда про хворобу підкосила його, чоловік танув на очах. У Ларисі ж зароджувалось нове життя. Чи знав про це Ігор?
Біль шматував її, блискавки спалахували і гасли, як свічки. Чоловік веселий, у весільному костюмі, ніс у сповитку немовля і запитував: «Це хлопчик?». А немовля дивилось на Ларису Ігоревими чорними очима. Вона лякалась їх чорноти і провалювалась в ніч. А потім виринала з неї, освічена блискавками.
Знову гуркотів грім, говорили жінки, спалахувало і гасло світло. Ігор співав дитині колискової, а Лариса просила, щоб не так голосно…
З неба лило. Здавалось, що ця ніч не скінчиться ніколи.
Ранок зустрів її заплаканими шибками. У палату зайшла мама в чорній хустці…
Ігорів похорон. Осудливі погляди старших жінок: «Яке ж це серце треба мати, щоб сльозинки не зронити? А їй здавалось, що в неї серця немає.
Роки… Інститут, робота, Володя. Голубі очі синочка, теплі рученята навколо шиї: «Мамо, ну чому ти завжди так боїшся грому? Це ж просто звук…»
В.Лисенко
Рецепт Пасхи – пасхальные куличи
Домашние „Трюфели“ – рецепт
Кудесник кальций: зачем он нужен?
Рецепт горячего шоколада
Самозарядные винтовки и карабины Сайга
Будущая мама на работе. Как выжить в офисе?
Heckler-Koch HK SL-8
Секс в интересном положении – «за» и «против»
Оральные контрацептивы помогают женщине выбирать более верных мужчин
Любви с первого взгляда не существует















